АДАПТАЦІЯ П'ЯТИКЛАСНИКІВ
Перехід учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів свідчать про те, що цей етап неминуче пов'язаний зі зниженням успішності, хоча б тимчасовим. Учням, які звикли до певних порядків початкової школи, потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя. Часто зовнішні зміни збігаються у часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Усе це, безперечно, відбивається на успішності.
Отже, період переходу молодших школярів до середньої ланки навчального закладу, як правило пов'язаний з певними ускладненнями. Упродовж одного–трьох місяців триває процес адаптації, який не завжди позитивно впливає на успіхи дитини. У цей період відбуваються зміни у психічному стані дитини, трансформуються усталені життєві поняття, розвивається теоретичне мислення, пам'ять і сприйняття стають осмисленними. Якщо в початковій школі діти тільки ознайомлювалися з навчальною діяльністю, то в середній – опановують основи самостійних форм роботи, активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.
Готовність учнів 4–го класу до навчання у п'ятому класі означає не тільки підготовку із засвоєння навчальних програм. Під готовністю до переходу в середню школу розуміють: - сформованість основних компонентів навчальної діяльності, успішне засвоєння програмного матеріалу; - новоутворення молодшого шкільного віку: довільність, рефлексія, планування; - якісно інший доросліший тип взаємин з учителем й однокласниками.
Таким чином, у перехідніий період психологу важливо отримати інформацію про такі риси особистості, як : - інтелектуальний розвиток; - навчальна мотивація; - поведінкова саморегуляція ( психологічна готовність ); - комунікативна готовність; - фізична готовність.
Вчасне виявлення проблем адаптації дітей до навчання в середній ланці школи дає можливість надати вчителям та батькам рекомендації, які дозволять дитині скоріше пристосуватися до нових вимог.
В охороні психічного здоров'я дітей та підлітків важлива роль належить адаптації до нових умов середовища. Але будь-які зміни не проходять безслідно. І щоб дитині успішно подолати цей перехідного кризовий етап свого життя на момент вступу в середню ланку школи, вони повинні успішно засвоїти правила та вимоги молодшої школи. До того ж слід враховувати специфічні особливості перебігу процесу адаптації дитини до нових умов.
Пропоновані правила взаємин батьків підлітків, які допоможуть їм зберегти любов і повагу своїх дітей:
У самостійності дитини не слід вбачати загрозу.
Пам'ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.
Хочете, щоб дитина зробила те, що вам потрібно? Зробіть так, щоб він сам захотів цього.
Не перевантажуйте дитину опікою та контролем.
Не створюйте "революційну ситуацію", а якщо вже створили, намагайтеся знайти компроміс.
Поради психолога, які допоможуть батькам зрозуміти проблеми підліткового віку та налагодити відносини з "проблемними" дітьми-підлітками.
Пам'ятайте, що основна діяльність підлітка - не навчання, а спілкування з однолітками. Відносини з товаришами - у центрі життя підлітка, вони визначають конкретні сторони його життєдіяльності. Тепер дитині вже мало перебувати серед ровесників, для нього важливо займати таку позицію, яку йому хотілося б. На соціальний статус у колективі більше не впливає успішність навчання і стосунки з учителем, тепер важливим стає те, як дитина налагоджує свої стосунки з ровесниками. Поняття "хороший учень" більше ототожнюють з поняттям "хороший товариш", тобто доросла мораль не збігається з дитячою, але щоб залишитися "хорошим товаришем", хороший учень повинен дати списати. Тому значно зростає вірогідність конфліктів з однолітками та вчителями. Щоб завоювати увагу і повагу ровесників, підлітки вдаються до різноманітних методів - від повного і бездумного наслідування "лідерам" до порушення дисципліни і різноманітних асоціальних проявів. Акцентуйте увагу дитини на тому, що важливо розвивати свої найкращі здібності, реалізовувати інтереси, заохочуйте прояв хобі. Не вимагайте однакової успішності з усіх предметів, адже кожній дитині притаманні свої особисті схильності і здібності.